- відрив
- -у, ч.Дія і стан за знач. відривати I 1), 5) і відриватися I 1), 5).••
Без відри́ву від виробни́цтва — не залишаючи роботи, продовжуючи працювати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
відрив
Смотреть что такое "відрив" в других словарях:
дривітня — іменник жіночого роду приміщення для дров; колода, на якій рубають дрова діал … Орфографічний словник української мови
дривітня — і, ж., діал. Дровітня … Український тлумачний словник
підрив — у, ч. 1) Дія і стан за знач. підривати I, підірвати і підриватися I, підірватися. 2) мисл. Утягнутість живота в хортового собаки … Український тлумачний словник
відрив — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
підрив — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
відщепенство — а, с. Відрив від певного суспільного середовища … Український тлумачний словник
дискредитація — ї, ж. Підрив довір я до кого , чого небудь; применшення авторитету, значення когось, чогось … Український тлумачний словник
іридодіаліз — у, ч., мед. Частковий відрив райдужної оболонки від війчастого тіла … Український тлумачний словник
кольпопорексис — у, ч., мед. Відрив матки від склепіння піхви … Український тлумачний словник
підривний — а/, е/. 1) Признач. для підривання вибухом, пов язаний з таким підриванням. •• Підривні/ робо/ти роботи, виконувані діянням вибуху на природні або штучні матеріали. 2) перен. Спрямований на підрив чого небудь, послаблення в чомусь; шкідницький … Український тлумачний словник
